Властивості води.
Хімічний склад природних вод є надзвичайно різноманітний. Це весь комплекс розчинених у воді газів, іонів, колоїдів мінерального та органічного походження. Хімічний склад води з деякою умовністю можна поділити на 7 груп:
1. макрокомпоненти (катіони - Ca2+, Mg2+,Na+,K+; аніони - Cl-, SO42-, HCO3-, CO32-);
2. другорядні компоненти (NO3-, NO2-, NH4+);
3. мікрокомпонети (Fe, Al, Cu, Cr, Mn, Mo, F, Ni);
4. розчинені у воді гази (О2, СО2, Н2S);
5. органічні речовини;
6. радіоактивні компоненти;
7. колоїди та механічні суміші.
Під загальною мінералізацією розуміють сумарну масу всіх розчинених речовин в 1л води.
Твердість води за хімічним складом буває карбонатною і не карбонатною. Карбонатна твердість – твердість води, обумовлена наявністю в ній гідрокарбонатів кальцію і магнію, а не карбонатна – утворюється хлоридами та сульфатами кальцію і магнію. Карбонатну твердість ще називають тимчасовою, оскільки вона зникає при кип’ятінні, не карбонатну – постійною. Сума тимчасової і постійної дають загальну твердість.
Тверда вода непридатна майже для всіх галузей виробництва. Так, наприклад, тверду воду не можна вживати для прання білизни, миття шерсті і фарбування тканин тому, що в ній мило втрачає свою мийну здатність. Це пояснюється тим, що розчинний у воді стеарат натрію С17Н35COONa, який становить головну складову частину мила, переходить у нерозчинний стеарат кальцію (або магнію), утворюючи так зване кальцієве (або магнієве) мило. При цьому мильна піна утворюється тільки після повного осадження іонів кальцію і магнію, на що непродуктивно витрачається багато мила. Крім того, утворюваний осад кальцієвого і магнієвого мила осідає на волокнах тканин і забруднює їх.
Карбонатну твердість можна усунути шляхом нагрівання води до кипіння. При цьому кислі карбонати розкладаються з утворенням нормальних карбонатів кальцію і магнію, які випадають в осад:
Са(НСО3)2 = СаСО3 ↓ + Н2О + СО2 ↑
Mg(НСО3)2 = MgСО3 ↓ + Н2О + СО2 ↑
Також дієвим та економічно вигідним є використання іонітів (іоннообмінних смол), за допомогою яких відбувається заміщення металу солей твердості на натрій.
Відомо, що вода є основою життя. Тому від її якості залежить багато. Всім нам хотілося б вживати не хімічну суміш із хлору, важких металів та канцерогенів, а справжню «живу» воду.
Захворювання, що зумовлені хімічним складом води. До цієї групи відносяться:
1. Захворювання, що виникають внаслідок споживання води, яка має високу або, навпаки, низьку твердість. Висока твердiсть води зумовлює виникнення так званих «кам’яних захворювань» (сечокам’яна, нирковокам’яна, жовчокам’яна хвороби), а також подагри. Натомість вода з низькою твердiстю сприяє виникненню сердцево-судинних захворювань та розвитку остеопоротичних змiн у кiстковій системi.
2. Захворювання, зумовлені високим вмістом у воді речовин азотного походження (цiаноз, явища дихальної та серцевої недостатності, водно-нітратна метгемоглобінемія).
3. Біогеохімічні ендемії (флюороз, карієс, молiбденовий артрит, борний ентерит).
Населення сьогодні гостро відчуває проблему якості питної води. Ні для кого не секрет, що речовина з ідеальною формулою в наших міських водопровідних системах не зустрічається, а натомість ми маємо суміш із різних хімічних елементів, більшість з яких несуть реальну загрозу для здоров’я людини.
Що ж робити? Як захистити себе та свою сім’ю?
Можна воду кип’ятити, та результатом стане лише загибель бактерій, концентрація ж нітратів та важких металів лише збільшиться. Хлор під час кип’ятіння взагалі стає більш токсичним – утворюються тригалометани – хлорорганічні сполуки. Купівля бутильованої води теж не вихід - невідомо яким чином виробник виготовляє та очищає її.
Фільтрація води в домашніх умовах – це єдиний вихід в забезпеченні всієї родини чистою і корисною водою. На сьогоднішній день вітчизняний ринок водоочисних систем досить різноманітний. Вибір фільтрів для води – завдання не з легких, і залежить від того для яких цілей і яка вода необхідна.
Для визначення типу та рівня забруднення води необхідно зробити хімічний та бактеріологічний аналізи. Для колодязів, зазвичай, характерне бактеріальне, вірусне забрудненя та підвищений вміст нітратів, іонів амонію, що потрапили у воду з с/г полів. В свердловинах спостерігається надлишок заліза, солей марганцю та підвищена твердість, у водопровідній – підвищений вміст активного хлору. В залежності від характеру забруднення (механічне, геохімічне, бактеріологічне) обирають необхідне обладнання для очистки води.
Лабораторія моніторингу вод та грунтів обласного управління водних ресурсів атестована на право проведення вимірювань показників хімічного складу поверхневих, зворотних, підземних вод та фізико-хімічних властивостей грунтів (додаток 1). Свідоцтво про атестацію №170 від 2 квітня 2009 року.
Згідно галузі атестації лабораторія виконує аналізи поверхневих, дренажних, підземних та зворотних (стічних) вод та грунтів за такими показниками:
|
Вода |
Грунти |
|||
|
поверхневі |
підземні |
зворотні |
||
|
дренажні |
стічні |
|||
|
Запах |
Запах |
Запах |
- |
Водневий показник (рН) водної витяжки |
|
Прозорість |
Прозорість |
Прозорість |
- |
Щільний залишок водної витяжки |
|
Кольоровість |
Кольоровість |
Кольоровість |
- |
Кальцій водної витяжки |
|
Температура |
Температура |
Температура |
Температура |
Магній водної витяжки |
|
Завислі речовини |
Завислі речовини |
Завислі речовини |
Завислі речовини |
Сульфат-іони водної витяжки |
|
Водневий показник (pH) |
Водневий показник (pH) |
Водневий показник (pH) |
Водневий показник (pH) |
Хлорид-іони водної витяжки |
|
Гідрокарбонати |
Гідрокарбонати |
Гідрокарбонати |
- |
Карбонат-іони водної витяжки |
|
Сульфати |
Сульфати |
Сульфати |
Сульфати |
Бікарбонат-іони водної витяжки |
|
Хлориди |
Хлориди |
Хлориди |
Хлориди |
Калій водної витяжки |
|
Нітрити |
Нітрити |
Нітрити |
Нітрити |
Натрій водної витяжки |
|
Нітрати |
Нітрати |
Нітрати |
Нітрати |
Водневий показник (рН) сольової витяжки |
|
Фосфати |
Фосфати |
Фосфати |
Фосфати |
Щільність часток грунту |
|
Кальцій |
Кальцій |
Кальцій |
- |
Кальцій обмінний |
|
Магній |
Магній |
Магній |
- |
Магній обмінний |
|
Жорсткість |
Жорсткість |
Жорсткість |
- |
Ємність катіонного обміну |
|
Амоній-іони |
Амоній-іони |
Амоній-іони |
Амоній-іони |
Гумус (органічна речовина) |
|
Залізо загальне |
Залізо загальне |
Залізо загальне |
Залізо загальне |
Фосфору рухомі сполуки, масова частка в грунті |
|
Калій |
Калій |
Калій |
- |
Калію рухомі сполуки, масова частка в грунті |
|
Натрій |
Натрій |
Натрій |
- |
Агрегатний склад |
|
Марганець |
Марганець |
Марганець |
Марганець |
Гранулометричний склад |
|
Мідь |
Мідь |
Мідь |
Мідь |
Вологість максимальна молекулярна |
|
Хром (III) |
Хром (III) |
Хром (III) |
Хром (III) |
Нітрат-іони (азот нітратний) |
|
Хром (VI) |
Хром (VI) |
Хром (VI) |
Хром (VI) |
Кислотність гідролітична |
|
Хром загальний |
Хром загальний |
Хром загальний |
Хром загальний |
Заліза рухомі сполуки |
|
Алюміній |
Алюміній |
Алюміній |
- |
Границі розкочування |
|
Сухий залишок |
Сухий залишок |
Сухий залишок |
Сухий залишок |
Границі текучості |
|
Розчинений кисень |
- |
- |
Розчинений кисень |
Основи поглинуті |
|
Хімічне споживання кисню (ХСК) |
- |
- |
Хімічне споживання кисню (ХСК) |
Щільність |
|
Біологічне споживання кисню (БСК) |
- |
- |
Біологічне споживання кисню (БСК) |
Зольність |
|
Цезій-137, Бк/дм |
- |
- |
- |
Амоній обмінний, масова доля в грунті |
|
Всього: 30 |
26 |
26 |
19 |
30 |
Контактний телефон: 25-99-61



